З Днем Знань!

Недавно було літо, тепер нас зустріла осінь. Та це не привід сумувати, а пора зануритися у безмежні глибини знань!

Тому вітаю всіх з початком навчання нехай збудуться всі наші мрії в цьому навчальному році. 

З Днем Незалежності!

Загальні ознаки надзвичайних ситуацій,.

  Загальні  ознаки надзвичайних ситуацій.Рівні надзвичайних ситуацій.

Ще раз пригадаємо.а що ж такеНС?

Українське законодавство визначає:НС- обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній, або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності"(КЦЗ України)

Надзвичайна ситуація (НС) – реалізована небезпека. Це порушення нормальних умов життєдіяльності людей на об‘єкті, території або акваторії, викликане аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншим небезпечним явищем, яке призвело (може призвести) до загибелі людей чи значним матеріальним втратам.Основні НС це:

АВАРІЯ – це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об‘єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров‘я людей та приводить до руйнування будівель, обладнання та транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди навколишньому середовищу.

КАТАСТРОФА - це великомасштабна аварія або подія, яка приводить до важких трагічних наслідків.

СТИХІЙНЕ ЛИХО – руйнівне природне або природне антропогенне явище чи процес значного масштабу, внаслідок якого може виникнути або виникла загроза життю і здоров'ю людей, статися руйнування чи знищення матеріальних цінностей і компонентів довкілля.  

ЕПІДЕМІЯ – це масове розповсюдження інфекційної хвороби людей у часі та просторі, у межах певного регіону, що перевищує звичайний рівень захворюваності, який реєструється на цій території, в 1,5 рази протягом 3-х днів – в 1–2 районах.

ЕПІЗООТІЯ – одночасне поширення інфекційної хвороби серед великої кількості одного чи багатьох видів тварин, що значно перевищує звичайний зареєстрований рівень захворюваності на певній території.

ЕПІФІТОТІЇ – масове інфекційне захворювання рослин, що супроводжується чисельною загибеллю культур і зниженням їх продуктивності. 

Основні ознаки надзвичайної ситуації

• небезпека для життя та здоров’я,або загроза загибелі значної кількості людей; 

• суттєве порушення екологічної рівноваги;

• значне погіршення умов життєдіяльності;

• повне або часткове припинення госпо-дарської діяльності

• значні матеріальні та економічні збитки

Незалежно від походження та типу у розвитку НС можна виділити 4 характерних стадії (фази ) їх розвитку:

• зародження;

• ініціювання;

• кульмінаційна;

• затухання.

Фактори ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій за генезисом поділяють на фактори:

• прямої дії або первинні;

• побічної дії або вторинні.

   Фактори ураження джерел техногенних надзвичайних ситуацій за механізмом дії поділяють на фактори:

• фізичної дії;

• хімічної дії.

    До факторів ураження фізичної дії відносять:

• повітряну ударну хвилю;

• хвилю тиску в ґрунті;

• сейсмічну вибухову хвилю;

• хвилю прориву гідротехнічних споруд;

• уламки або осколки;

• екстремальний нагрів середовища;

• теплове випромінювання;

• іонізуюче випромінювання.

До факторів ураження хімічної дії відносять токсичну дію небезпечних хімічних речовин.

У мирний час можуть виникати надзвичайні ситуації всіх видів, навіть такі характерні для воєнного часу надзвичайні ситуації як ядерні вибухи, хімічне та бактеріологічне зараження внаслідок аварій та терористичної діяльності.

Доречно пригадати з минулого уроку .як же класифікують НС?

Класифікація надзвичайних ситуацій – система, згідно з якими НС поділяються на класи і підкласи залежно від їх характеру.

 НС класифікують згідно частини 5 статті 5 Кодексу цивільного захисту України та Наказу  МВС України  №658 від о6.08.2018р.“Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій” . В основу цієї класифікації покладена класифікація за такими признаками:

• за походженням;

• за масштабом розповсюдження;

• за об‘ємом збитків;

• за кількістю загиблих людей.

Згідно з цим положенням, за характером походження подій, що зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняють 4 класи надзвичайних ситуацій: техногенного, природного, соціально-політичного та військового характеру. Кожен клас надзвичайних ситуацій поділяється на групи, які містять конкретні їх види. 

Кількісну характеристику всіх НС можна отримати завдяки використанню класифікаційних карток НС, які зібрано у Класифікаторі надзвичайних ситуацій в Україні.

Цей класифікатор призначений для використання органами виконавчої влади та органами управління всіх рівнів чинної в Україні ЄДСЗР. Для спрощення машинної обробки інформації класифікатор визначає оригінальний код кожної НС, що складається з п’яти цифр, які вказують на клас, групу і вид НС, та однієї літери, яка зазначає рівень НС (О – об’єктовий, М – місцевий, Р – регіональний, Д – державний).

НС техногенного характеру (код 10000): транспортні аварії (10100); пожежі (1-200) і тд.

НС природного характеру (20000): геологічні (20100); отруєння людей (20700).

НС соціально-політичного характеру (30000): збройні напади (30100); виявлення застарілих боєприпасів (30600); замах на керівника держави та народних депутатів України (30200).

У процесі визначення рівня НС послідовно розглядаються три групи чинників:

• територіальне поширення;

• розмір заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських втрат;

• класифікаційні ознаки НС.

Залежно від цих чинників розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій 

– загальнодержавний;

-регіональний;

- місцевий;

 - об’єктовий. 

Всі надзвичайні ситуації за масштабом можливих наслідків поділяються з урахуванням територіального поширення, характеру сил і засобів, що залучаються для ліквідації наслідків на:

• загальнодержавного рівня – надзвичайна ситуація розвивається на території двох та більше областей , або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області , але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

• регіонального рівня – надзвичайна ситуація розгортається на території двох та більше адміністративних районів (міст обласного підпорядкування) , або загрожує перенесенням на територію суміжної області держави, а також коли у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

• місцевого рівня – надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкту, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкту, але не менш одного відсотку обсягів видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об’єктах житловокомунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об’єктів;

об’єктового рівня  надзвичайні ситуації, які не підпадають під зазначені визначення.тобто така,що розгортається на території обєкта    або на самому обєкті,її наслідки не виходять за його межі.

 Загальні ознаки віднесення надзвичайних ситуацій до відповідного рівня за критерієм розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків для матеріальних об’єктів інфраструктури, промисловості, транспорту, ЖКГ та населення (персонал об’єктів, мешканці житлових будинків, пасажири транспортних засобів тощо) наведено нижче.

 Класифікація НС за масштабами збитків

Постраждалий напрям, галузь Критерії Одиниця виміру Порогові значення для рівня:

Об’єктового Місцевого Регіонального Загально-державного

Матеріальні об’єкти інфраструктури, промисловості, транспорту, ЖКГ 1.Питома вага зруйнованих (очікуване руйнування) основних фондів Відсоток обсягу основних фондів, що пов’язані з НС До 10 Від 10

до 15 Від 15

до 25 Понад 25

2. Економічні збитки                                 До 1 відсотка зведеного місцевого бюджету До 1 відсотка зведеного регіонального бюджету Понад 1 відсотка зведеного  регіонального бюджету

Населення (персонал об’єктів, мешканці житлових будинків, пасажири транспортних засобів тощо) 1.А. Кількість потерпілих Осіб До 20 Від 20

до 50 Від 50

до 300 Понад 300

Б. Кількість людей, які загинули (крім випадків аварій на автодорогах) Осіб 1 1–2 Від 3

до 5 Понад 5

В. Істотне погіршення умов проживання на тривалий час Осіб До 100 Від 100 до 300 Від 300 до 3000 Понад 3000

2. Розмір компенсаційних відшкодувань                             До 1 відсотка зведеного місцевого бюджету До 1 відсотка зведеного регіонального бюджету Понад 1 відсотка зведеного  регіонального бюджету

Для віднесення НС до відповідного рівня необхідно врахувати факт досягнення одного з контрольних значень критеріїв групи 1 і одночасне підтвердження розміру економічних збитків, наведених у критерії групи 2.

Рівень НС за критерієм групи 2 визначається сумарним показником економічних збитків за різними потерпілими галузями та напрямами.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА ОСНОВНИМИ ВИДАМИ НАСЛІДКІВ:

o Загибель та захворювання людей;

o Руйнування споруд, техніки , обладнання тощо;

o Радіаційне, хімічне та бактеріальне забруднення місцевості.

 За третьою основною ознакою «масштабом можливих наслідків» надзвичайні ситуації поділяються, з урахуванням територіального поширення, характеру та виду сил і засобів, що залучаються для ліквідації наслідків, на:локальні,об’єктові.місцеві,регіональні,загальнодержавні,континентальні та глобальні.

Що таке надзвичайний стан 

Загальне формулювання

Надзвичайний стан - виняткова ситуація, коли під загрозою перебуває "життя нації".

Надзвичайний стан має бути офіційно проголошено державою. Небезпека "життя нації" можуть надавати іноземна військова окупація, соціальні заворушення, такі як бунти або інші види внутрішніх розбіжностей, які серйозно загрожують правопорядку в країні.

Надзвичайний стан в Україні

Виходячи із законодавства України, це особливий правовий режим, який можуть тимчасово запроваджувати в Україні чи в окремих її місцевостях у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня.

При цьому в разі якщо НС призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян.

НС можуть запровадити при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.

Запровадження НС передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень (відповідно до закону), необхідних для відвернення загрози та гарантій безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу.

А також допускає тимчасові, обумовлені загрозою обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод людини та громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.  Звернути увагу учнів на рекомендації

 

 Давайте згадаємо:

1.Назвіть загальні ознаки НС?

2. Як поділяють НС за походженням?

3.За якими ознаками визначають рівень НС?

4. Назвіть основні правила дій ,які зможуть запобігти поширенню короновірусу?

5. В чому різниця  між режимом надзвичайного стану і режимом надзвичайної ситуації?

Домашнє завдання.Прочитати п.41 ст.189-182.Підручник І.М.Герасимів,К.О.Пашко    .та інші.Захист Вітчизни.Астон.2018.

надзвичайні ситуації

Причини виникнення надзвичайних ситуацій

Фактори, які призводять до надзвичайних ситуацій можуть бути:

- прямі - несуть загрозу для людей, навколишнього середовища та економічних об'єктів (удар, вибух тощо);

- непрямі - діють опосередковано (ожеледиця, злива), викликаючи інші небезпечні фактори. Наприклад, обледеніння, яке само по собі не несе небезпеки людині, викликало руйнування електросистеми у кількох областях України, що призвело до припинення господарської діяльності, значних матеріальних збитків, пов'язаних з відновленням ліній електропередач, невипуском продукції підприємствами, а також створило загрозу для життя та здоров'я людей через порушення теплозабезпечення будинків.

Будь-яка з надзвичайних ситуацій може стати причиною виникнення іншої та викликати небезпечні екологічні наслідки: соціальні, природні, техногенні, небезпечні екологічні наслідки.

Наприклад, землетрус - природна НС - призводить до руйнування споруд, пожеж, що характерно для техногенної надзвичайної ситуації, крім того, під час землетрусу гине багато людей, руйнуються житлові будинки, інфраструктура життєзабезпечення, що викликає соціальну НС. Дані свідчать, що в сучасних умовах практично будь-яка надзвичайна ситуація є комплексною. Визначення причин та закономірностей розвитку таких надзвичайних ситуацій є складним завданням.

У кожному конкретному випадку надзвичайні ситуації виникають через ряд причин, які можна узагальнити. Природні надзвичайні ситуації в більшості є наслідком закономірного розвитку природних метеорологічних, космічних, гідрологічних чи тектонічних процесів. Це урагани, землетруси, обвали, падіння космічних тіл тощо.

Причини виникнення природних надзвичайних ситуацій та небезпечних явищ: Закономірні природні процеси, негативний антропогенний вплив на розвиток природних процесів, Випадковість у розвитку природних процесів

Але все частіше причинами природних надзвичайних ситуацій виступає людська діяльність. Техногенний розвиток досяг такого рьівня, що можна штучно викликати великі природні надзвичайні ситуації будь-якого характеру, наприклад, землетруси, цунамі, засухи, епідемії тощо.

Група дослідників страхового товариства Munchener Ruck (Німеччина) понад 25 років збирала й аналізувала дані про природні катаклізми (землетруси, шторми, повені, виверження вулканів, тайфуни), що відбулися в світі з часів Римської імперії. "Немає жодних сумнівів у тому, що частота і сила руйнування природних катастроф значно зростають", - роблять висновок автори. Причини для цього, на їх думку, створює сама людина. Перш за все, йдеться про урбаністичний розвиток, використання потенційно небезпечних територій, зміни клімату та стану довкілля.

Те, що за таке дослідження взялися співробітники страхового товариства, пояснюється тим, що кожна катастрофа приносить не лише економічні збитки, а й зменшує доходи у страховому бізнесі. З кінця шістдесятих років виплати страхових компаній на покриття збитків від природних катаклізмів у всьому світі зросли від одного до більше десяти мільярдів доларів на рік.

Виникнення соціальних надзвичайних ситуацій, перш за все, пов'язують з поширенням ідей, що часто носять антисоціальний та відверто людиноненависницький характер. До соціальних конфліктів також призводять національні, економічні, псевдоре-лігійні та політичні причини. Війна в Чечні, Афганістані, Іраку, Палестино-Ізраїльський конфлікт, військові дії в Іраку є наочною ілюстрацією цього з тією різницею, що для кожного конфлікту вагомість причин різна. В ряді випадків причинами соціальних НС, а саме, страйків, забастовок є економіка та політика.

Причини виникнення соціальних надзвичайних ситуацій: політичні, економічні, національні, релігійні ідеологічні,

Внаслідок природних та техногенних катастроф теж виникають соціальні НС через порушення у функціонуванні систем життєзабезпечення, величезних матеріальних збитків, значного травматизму населення, психологічних факторів.

Соціальною надзвичайною ситуацією, масштаби проявлення якої останнім часом збільшуються, є тероризм. Причини тероризму криються у жадобі - влади, слави, багатства, використовуючи будь-які методи. Тероризм може експлуатувати будь-яку ідею, для формування якої використовує різноманітні расистські, нацистські, спотворені релігійні, національні, економічні, політичні, соціальні погляди, в т. ч. ідеї національного визволення, соціалізму, комунізму. рівності людей, вищої раси, формування "нового порядку", відвернення планетарної катастрофи, антиглобалізму тощо.

Збільшення кількості підприємств, ускладнення технічних систем та зростання їх потужності, розширення транспортних мереж, урбанізація на тлі недостатньої уваги до питань безпеки закономірно призводять до зростання кількості техногенних надзвичайних ситуацій, аварій та катастроф. Збільшення кількості населення на планеті та його концентрація у промисловорозвинених регіонах створює умови для зростання кількості жертв під час надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Усі причини, через які виникають надзвичайні ситуації техногенного характеру можна розділити на три групи:

- технічні - недосконалість, застарілість конструкцій;

- природні - специфічні метеорологічні, гідрологічні чи тектонічні умови, природні надзвичайні ситуації, випадковості (наприклад, однією з причин катастроф авіалайнерів є потрапляння птахів у двигун літака);

- антропогенні ("людський фактор") - недотримання правил безпеки, помилки, необережність, халатність.

Часто причинами техногенної катастрофи є поєднання ряду факторів, так наприклад, до Чорнобильської аварії призвело поєднання технічних та антропогенних причин.

Причини виникнення техногенних надзвичайних ситуацій: недодержання правил безпеки та необережність, недосконалість у проектуванні, кримінальні елементи та тероризм, воєнні дії, природні явища.

Наслідки надзвичайних ситуацій

Значимість надзвичайної ситуації визначається можливими її наслідками. Залежно від умов одна і та ж подія може не мати ознак надзвичайної ситуації та небезпечних наслідків. Наприклад, землетрус, що відбувається у незаселеному регіоні переважно не призводить до загрози життю людей, порушення господарської діяльності і може не призвести до порушення екологічної рівноваги.

Можливі наслідки надзвичайної ситуації є основою для прийняття рішень щодо реагування на надзвичайні ситуації.

Основними видами наслідків є:

- загибель людей;

- захворювання людей;

- травматизм;

- матеріальні збитки населення;

- руйнування житла;

- знищення запасів продовольства;

- руйнування підприємств, систем зв'язку, транспортних магістралей, енерго- та комунальної систем;

- прямі та непрямі матеріальні та економічні збитки підприємств;

- витрати з держаного та регіональних бюджетів;

- радіоактивне забруднення місцевості;

- хімічне забруднення місцевості;

- забруднення води, в першу чергу, питної;

- біологічне зараження, в тому числі хворобами тварин, рослин, карантинними бур'янами та шкідниками;

- знищення сільськогосподарських посівів;

- захворювання чи загибель сільськогосподарських тварин;

- руйнування грунтів;

- порушення рівноваги в біоценозах аж до повного їх руйнування.

Для адекватного реагування на надзвичайну ситуацію необхідно оцінити прямі, непрямі та віддалені її наслідки, спрямувати зусилля на зменшення, перш за все, соціально небезпечних наслідків (загибель і захворювання людей), а вже потім на всі інші.

Економічні збитки від надзвичайних ситуацій поділяються на прямі та непрямі.

Прямі збитки - пошкодження та руйнування будівель, доріг, тимчасова зупинка виробничого циклу на підприємствах, що призводить до значних фінансових втрат.

Непрямі збитки можуть бути пов'язані з простоями підприємств, що не знаходяться безпосередньо в зоні надзвичайної ситуації, проте залежать від підприємств чи транспортних магістралей, які розташовані у зоні дії НС. Таким підприємствам завдаються збитки в зв'язку з недоодержання сировини, комплектуючих, напівфабрикатів та через затримку доставки вантажів тощо. Для виконання умов контрактів це вимагає від підприємства оперативного пошуку інших партнерів.

Соціальні збитки пов'язані з тимчасовим погіршенням забезпечення населення продовольчими та промисловими товарами, погіршенням трудових та житлових умов, стану здоров'я, прямими матеріальними та економічними втратами населення. Більшість соціальних збитків не може бути піддана економічній оцінці.

Попередній прогноз наслідків надзвичайних ситуацій та економічних і соціальних збитків від них потребує аналізу великої кількості факторів (від густоти заселення регіону до виробничих зв'язків підприємств). На основі прогнозу наслідків можна розрахувати економічну ефективність капітальних вкладень, наприклад у будівництво захисних споруд чи проведення інших заходів, направлених на запобігання та зменшення негативних наслідків надзвичайної ситуації.

Надзвичайні ситуації в Україні

Щорічно в Україні виникає близько 1000 надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.

Рівень природно-техногенної безпеки України значною мірою зумовлений надмірними техногенними навантаженнями на природне середовище. Промислові райони являють собою зони з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварій та катастроф техногенного походження. Цей ризик зростає внаслідок використання застарілих технологій та обладнання (зношеність основних фондів в Україні становить 50%), низьких темпів відновлення та модернізації виробництва (третина обсягу продукції в Україні виробляється на потенційно небезпечних підприємствах).

У багатьох випадках антропогенна діяльність призводить до зниження стійкості об'єктів господарювання до дії природних факторів, що збільшує небезпеку вторинних техногенних надзвичайних ситуацій. Поєднання факторів техногенної та природної небезпеки значно збільшує ризик виникнення надзвичайних ситуацій та посилює їх негативні наслідки.

Основними напрями державної політики у сфері екологічної, техногенної безпеки і цивільного захисту населення на найближчу перспективу є:

- створення надійних гарантій безпечної життєдіяльності людей, технологічної та техногенної безпеки, забезпечення безаварійної роботи на об'єктах підвищеної небезпеки;

- запобігання виникнення надзвичайних ситуацій шляхом реалізації державних, регіональних, місцевих та об'єктових програм зниження рівня техногенно-екологічних ризиків;

- реформування, оснащення та навчання професійних сил реагування на надзвичайні ситуації;

- досягнення високих норм та стандартів захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру;

- розв'язання проблем, спричинених Чорнобильською катастрофою та високим техногенним навантаженням на довкілля;

- вирішення питань поводження з небезпечними відходами, впровадження новітніх технологій їх переробки;

- підвищення безпеки населення, що проживає у сейсмічно-небезпечних районах;

- підтримка і реалізація спільних міжнародних проектів з питань цивільного захисту населення і територій;

- розвиток і вдосконалення нормативно-правової бази.

Чорнобиль!!!

Нині вшановуємо пам'ять героїчних ліквідаторів найбільшої техногенної аварії сучасності. Пам'ятаємо для того щоб неповторювати такі страшні трагедії. 

Медіаграмотність - що це таке?

 Ми з учнями спільно розглянули основи Медіаграмотності, в сучасному світі це нелегке завдання. Та вкрай необхідно вміти розрізняти правду від брехні. 

З новим роком!

вітання учнів 5-б класу.